ІСТОРІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ У КЕСАРІЇ ПАЛЕСТИНСЬКІЙ

М.М. Болгов, А.М. Болгова

Анотація


В статті автори розкривають особливості становлення та розвитку Кесарійської школи у ІІІ – VI ст. Вона є найменш вивчена в історіографії. Представляла поступовий перехід в освіті від античності до середньовіччя. Школу очолював Оріген, який до цього викладав в Александрії. Він був яскравою особистістю, хорошим вчителем. Позитивна оцінка методики викладання в даній школі подана у вдячній промові св. Григорія Чудотворця. Оріген у вчительській практиці використовував закони логіки та класичну риторику. За методом Сократа він спрямовував учнів до індивідуальних роздумів. На початковому етапі навчання у школі викладалися такі предмети: фізіологія, геометрія, математика, астрономія, граматика, риторика, класична література, музика. Наступний етап передбачав вивчення античної філософії. Третій етап знайомив учнів зі Священним Писанням. Школа збереглася після смерті Орігена.

В бібліотеці школи знаходився рукопис Євангелія від Матвея на давньоєврейській мові. Учнями школи були відомі церковні та освітні діячі. Так, в ній навчався Прокопій Кесарійський, який став придворним істориком візантійського імператора Юстиніана. З IV ст. школа була також науковим центром. Її відвідували авторитетні церковні лідери та філософи.   

Школа давала універсальну освіту та змогла поєднати язичницькі та християнські традиції і методи навчання. Саме такий підхід став притаманним у візантійській школі. Кесарійська школа зберігала свій високий авторитет упродовж раннього візантійського періоду.

Ключові слова


Кесарійська школа; Оріген; Прокопій Кесарійський; антична традиція; християнство; риторика; бібліотека; культурний синтез

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Болгова А. М. Прокопий Газский: ритор и богослов Я / А. М. Болгова // Проблемы истории; филологии; культуры. – № 2. – 2014. – C. 101-107.

Ващева И. Ю. Кесария Палестинская в III – первой половине VII в. / И. Ю. Ващева // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. Серия История. – Вып. 1 (4). – Нижний Новгород; 2005. – С 13-25.

Ващева И. Ю. Образование в Кесарии Палестинской в III - первой половине VII вв. / И. Ю. Ващева // Актуальные проблемы исторической науки и творческое наследие С.И. Архангельского. – Нижний Новгород; 2005. – С. 72-80.

Григорий Чудотворец. Благодарственная речь Оригену // Творения св. Григория Чудотворца. – Пг.; 1916. – С. 18-52.

Евнапий. Жизни философов и софистов // Римские историки IV века. – М.; 1997. – С. 225-296.

Зайцева И. В. Античное наследие в идеях и деятельности Климента Александрий-ского. автореф. дисс. на соискание науч. степени к. истор. н. / И. В. Зайцева. – Бел-город; 2011.

Иероним Стридонский. Книга о знаменитых мужах // Церковные историки IV – V веков. – М.; 2007. – С. 9-60.

Лебедев А. П. Духовенство древней Вселенской Церкви от времен апостольских до X века. 2-е изд.; испр. и доп. / А. П. Лебедев – СПб. : Изд-во Олега Абышко; 2003. – 448 с.

Письмо Оригена к Григорию Чудотворцу // Творения св. Григория Чудотворца. – Пг.; 1916. – С. 53-56.

Сократ Схоластик. Церковная история. – М. : Экономическое образование; 1997. – 270 с.

Levine L. Caesarea under Roman Rule / L. Levine. – Leiden : Brill; 1975.

Schemmel F. Die Schule von Caesarea in Palästina / F. Schemmel // Philologische Wo-chenschrift. 45. 1925. S. 1277-1280.

Саврей В. Я. Александрийская школа в истории христианской мысли / В. Я. Саврей. – М. :Изд-во МГУ; 2012. – 232 с.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2309-8074