Регіональна історія України в дослідженнях краківської історичної школи (60-ті рр. ХІХ – початок ХХ ст.)

Анотація

Стаття є внеском у відзначення 150-річчя діяльності краків-
ської історичної школи (Республіка Польща), яке відбудеться у
2019 р. У ній розглядаються витоки, створення наприкінці 60-х рр.
ХІХ ст. на базі заснованої 1869 року в Ягеллонському університе-
ті кафедри історії Польщі краківсь кої наукової школи істориків,
її розбудова до початку ХХ ст., науковий внесок, методологічні
та концептуальні засади бачення і викладу історії Польщі та
України в працях її діячів і подвижників В. Смоленського, Т. Корзона,
В. Калінки, Ст. Смольки, Ю. Шуйського, М. Бобжинського та інших,
обґрунтування ними теорії «сх ідних кресів» (окраїн) Польщі, у скла-
ді яких мислилася Правобережна Україна в кордонах 1772 р., які
нібито були не завойовані у ХV-XVI ст. Річчю Посполитою, а мир-
но колонізовані польським населенням, яке несло цивілізаторсь ку
місію в українські землі, пропонували для відродження незалежної
Польщі не революційний, а реформаторський шлях.
Аналізується процес формування з представників краківської
та варшавської історичних шкіл так званої «української історичної
школи» у польській історіографії, яка активізувала украї но знавчі
дослідження завдяки таким відомим науковцям-украї ніс там як
О. Яблоновський, Ф. Равіта-Гавронський (Польща), А. Марцин ківсь кий,
Й. Ролле, Е. Руліковський, М. Дубецький (Правобережна Україна).
Характеризуються праці представників краківської школи іс-
ториків з регіональної історії України, зокрема Київщини, Волині й
Поділля, Ю. Бартошевича, Ю. Талька-Гринцевича, Й. Ролле, К. Пу-
лась кого, М. Дубецького та ін., аналізується на прикладі творів
Й. Ролле еволюція його поглядів на історію України в плані визнан-
ня української нації на існування і права на національно-визвольну
боротьбу.