Криза елітотворення у козацькій Україні
Ключові слова:
козацька Україна, елітотворення, метаеліта, «псевдоеліта», козацька старшина, гетьман, угрупування, громадянська війнаАнотація
У статті зроблено спробу з’ясувати складний процес кризи
формування політичної еліти козацької України, що розпочалася
після смерті Б. Хмельницького. Оскільки ця проблема не ставала
об’єктом спеціальних досліджень, то продовжує залишатися низ-
ка невивчених питань, що потребують свого висвітлення.
На основі аналізу джерел та наукових праць розкриваються
причини кризи елітотворення, її прояви та політичні наслідки
для держави. Вияснено, що вона була спровокована шляхетським
угрупуванням старшини, очолюваним І. Виговським. Останній,
усунувши від влади Ю. Хмельницького, виявився неспроможним
ефективно розв’язувати проблеми, що виникали у внутрішній
та зовнішній політиці. Допущені прорахунки розкололи метаелі-
ту на ворогуючі угрупування, що розпочали міжусобну боротьбу.
Громадянська війна, що спалахнула, призвела у 1663 р. до розпа-
ду козацької України на три державних утворення (Лівобережна
Гетьманщина, Правобережна Гетьманщина та Запоріжжя).
Зміна гетьманів при владі ситуації не рятувала. Посилення втру-
чання Речі Посполитої, Московії та Криму поглиблювала кризу
елітотворення. Низький коефіцієнт якісних показників діяльності
метаеліти (особливо 1664-1665 рр.) засвідчував посилення тен-
денції її трансформації у «псевдоеліту» («ерзац-еліту»).