ГАЛИЧИНА В ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
Ключові слова:
Австрійська імперія, Галичина, зовнішня політика, Микола І, Наполеон, Олександр І, Російська імперія, Тернопільський крайАнотація
У статті зроблено спробу, на основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених, залучення опублікованих документів і матеріалів, дослідити місце і роль Галичини в зовнішній політиці Російської імперії першої половини ХІХ ст., її основні складові. Зазначено, що, не дивлячись на зростання наукового інтересу істориків до міжнародної політики, різних регіонів та держав як об’єктів зовнішньої політики Російської імперії у згаданий період, обрана для дослідження тема не отримала належного висвітленні в історичній науці.
У публікації відмічається, що Галичина, в силу свого геополітичного становища, а також підтримка обраного імператорами Олександром І та Миколою І проголошеного в попередні століття курсу на збирання навколо Москви усіх руських земель, була під постійним наглядом Росії.
Автор наголошує, що галицький вектор російського зовнішньополітичного курсу не виділявся в окремий напрямок, а постійно знаходився в тісному поєднанні з якимись іншими та бува прив’язаний до певних подій. Серед останніх виділяються утворення герцогства Варшавського у 1807 р., російсько-австрійська війна 1809 р., створення Тернопільськго краю в складі Росії (1810-1815), Віденський конгрес, польське повстання 1830-1831 рр., краківське повстання 1846 р. та революційні події 1848-1849 рр.
Відмічається, що в зовнішньополітичному курсі Російської імперії першої половини ХІХ ст. щодо Галичини характерним було прагнення до зростання свого впливу та симпатій у мешканців краю. Найбільш активно воно проявлялося під час тимчасового перебування там російських військ під час російсько-австрійської війни 1809 р. та проведення угорського походу 1849 р. Приєднання регіону в тогочасних умовах міжнародних відносин могло відбутися лише після воєнного конфлікту з Австрією, який не входив в плани Росії. Але сама ідея не відкидалася, і чекала лише слушного моменту.Посилання
Авербух Р. А. Царская интервенция в борьбе с Венгерской революцией / Р. А. Авербух. – М.: ОГИЗ-СОЦЕКГИЗ, 1935. – 331 с.
Айрапетов О. Внешняя политика Российской империи (1801-1914) / О. Айрапетов. – М.: Европа, 2006. – 672 с.
Богданович М. И. История царствования императора Александра І и Россия его времени в 6 т. / М. И. Богданович М. И. – Спб.: Типография Ф. Сушинского, 1869. – Т. 2. – 614 с.
Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII – початок ХХ ст.) / В. Верига. – Львів: Світ, 1996. – 447 с.
Внешняя политика России ХХ и начала ХХ века. Документы Российского министерства иностранных дел. Серия первая. 1801-1815. – М. : Гос. изд-во полит. л-ры, 1967. – Т.5. – 784 с.; – Т.6. –
Гошко Ю. Г. Тернопільщина в складі Росії (1810-1815 рр.). Доповідь на засіданні науково-методичної ради /Ю. Г. Гошко. – Львів: Обл. друкарня, 1957. – 31 с.
Киняпина Н. С. Внешняя политика Николая I // Новая и новейшая история. – 2001. – № 1. – С. 192-210; № 2. – С. 139-152.
Киняпина Н. С. Внешняя политика России первой половины XIX в. / Н. С. Киняпина. – М.: Высшая школа, 1963. – 288 с.
Косачевская Е. М. Восточная Галиция накануне и в период революции 1848 г. / Е. М. Косачевская. – Львів: Изд-во Львовского ун-та, 1965. – 150 с.
Лихутин М. Д. Записки о походе в Венгрию 1849 г. / М. Д. Лихутин. – М.: Тип. А. И. Мамонтова и К°, 1875. – 275 с.
Мартенс Ф. Собрание трактатов и конвенций заключенных Россией с иностранными дворами. По поручению министерства иностранных дел / Ф. Мартенс. – Спб.: Тип. Мин-ва путей сообщения, 1978. – Т.4. – Ч. 1. – 602 с.; Ч.2. – 1179 с.
Миско М. В. Польское восстание 1863 года / М. В. Миско. – М.: ИЗд-во АН СССР, 1962. – 336 с.
Михеев М. Г. Двустороннее взаимодействие перед лицом кризиса (на примере австро-русских отношений в марте 1848 года) // Государственное управление. Электронный вестник. – Вип. 16. – сентябрь 2008. – С. 6-8.
Олійник С. В. «Тернопільський край» у складі Російської імперії (1810-1815 рр.): приємна несподіванка чи важкий тягар / С. В. Олійник // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки / [редкол.: В. С. Степанков (відп.ред.) та ін.]. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. – Вип.5: На пошану професора М. Б. Петрова. – С. 441-447.
Олійник С. В. Галицький фактор у боротьбі російського імператора Миколи І з Європейськими революціями 1848-1849 рр. / С. В. Олійник // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2012. – Т. 22: на пошану професора П. Ф. Лаптіна. – С. 265-273.
Олійник С. В. Галичина в зовнішній політиці Олександра І. / С. В. Олійник // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011. – Т. 21: На пошану професора О. М. Завальнюка. – С. 501-508.
Павленко О. В. “Славянський фактор” в отношениях России и Австрии в 40-60-е годы ХІХ века” / Словяно-германские исследования. – Т. 1-2. – С. 243-287.
Письмо императора Николая I. Александрия близь Петергофа 10 (22) июня 1848 г. // Щербатов А. П. Генерал-фельдмаршал князь Паскевич. Его жизнь и деятельность: в 7 т. 9 кн. / А. П. Щербатов. – СПб.: Тип. Р. Голике, 1899. – Т. 6. – Т. 6. – С. 227.
Письмо императора Николая І из Москвы от 14 (26) марта 1846 г. // Щербатов А. П. Генерал-фельдмаршал Паскевич. Его жизнь и деятельность: в 7 т. 9 кн. / А. П. Щербатов. – Спб.: Тип. Р. Ролике, 1896. – Приложение к Т.5. – С. 561.
Письмо императора Николая І. С-Петербург 10 (22) марта 1848 г. // Щербатов А. П. Генерал-фельдмаршал князь Паскевич. Его жизнь и деятельность: в 7 т. 9 кн. / А. П. Щербатов. – СПб.: Тип. Р. Голике, 1899. – Т. 6. – С. 200.
Полное собрание законов Российской империи– І. – Т.ХХХI. – 1810- 1811. – Cпб. : Типография ІІ Отделения Его Императорского Величества Канцелярии, 1830. – С.134-135.
Сарбей В. Г. Національне відродження України / В. Г. Сарбей // Україна крізь віків. У 15 т. – К.: Альтернативи, 1999. – Т. 9. – 336 с.
Соколов О. Битва двух империй. 1805-1812 / Олег Соколов. – М.: Астрель; СПб.: Астрель-СПб, 2012. – 730 с.
Татищев С. С. Внешняя политика императора Николая І / С. С. Татищев. – СПб.: Типография Скороходова И. Н., 1887. – 638 с.
Татищев С. С. Из прошлого русской дипломатии. Исторические исследования и полемические статьи / С. С. Татищев. – СПб.: Издание А. С. Суворина, 1890. – 567 с.
Троицкий Н. А. Александр I и Наполеон / Н.А. Троицкий. – М. : Высшая школа, 1994. – 304 с.
Шильдер Н. К. Император Александр І. Его жизнь и царствование. В 4 т. / Н. К. Шильдер. – СПб.: Издание А. С. Суворина, 1867. – Т. 2. – 240 с.
Щербатов А. П. Генерал-фельдмаршал князь Паскевич. Его жизнь и деятельность: в 7 т. 9 кн. / А. П. Щербатов. – СПб.: Тип. Р. Голике, 1899. – Т. 6. – 422 с.
Leszczyński J. Rządy Rosyjskie w kraju Tarnopolskim / J.Leszczyński. – Krakow-Warszawa : Druk W.L. Anczyca i spółki, 1903. – 271 s.
