ПОРЯДОК ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У 30-Х – 50-Х РР. ХІХ СТ.

А.Ю. Скрипник

Анотація


У статті розглянуто окремі аспекти змін соціально-правового становища і можливості адаптації в період перебування у відставці офіцерів російської армії, а також їх вплив на стан тодішнього суспільства Правобережної України часів миколаївської епохи у XІX ст. Тому вивчення станово-правових трансформацій цих представників військового стану у цивільному соціумі краю передбачає реконструкцію системи взаємовідносин відставних і відпускних офіцерів з владою і суспільством.

Мілітарна сутність Російської імперії як держави, основним політичним змістом якої протягом XVIII – ХІХ ст., були майже безперервні наступальні загарбницькі війни, втілювалася за допомогою великої регулярної армії. Ця інституція, як ненажерлива істота, постійно потребувала нових людських ресурсів і поповнювала їх шляхом проведення чергових чи позачергових рекрутських наборів рядового складу та залучення дворян у якості  офіцерського корпусу, з метою постійного поповнення армійських полків. З часом, особовий склад виснажувався фізично і морально та потребував заміни на більш молодий, здоровий і витривалий контингент. Відомо, що ставлення до військовослужбовців у європейських, а тим більше у російський арміях, як до живих бездумних механізмів певний час не передбачало комплексної соціальної турботи чи опіки з боку держави. Простих солдат не здатних нести військову службу по причині старості чи поганого здоров’я відправляли у відставку «на власне прожиття», як відпрацьований матеріал, а командні кадри, через особисті рапорти ставали поміщиками та оселялися у власних маєтках чи влаштовувалися на службу по цивільному відомству.

Поступово в російській державі починає формуватися новий прошарок суспільства з яскраво вираженими військовими ознаками, який являв собою принципово нове соціально-демографічне явище в перспективній трансформації у специфічну групу населення імперії у другій половині ХІХ ст. Рекрути, майже одразу ж втрачали свої старі соціальні зв’язки поступово усвідомлюючи себе представниками нової спільноти, адаптуючись у нових реаліях та поширюючи свій статус на власні родини. Офіцери-дворяни протягом усього життя усвідомлювали та ототожнювали себе саме з мілітарним прошарком суспільства і служінням самодержавству. Держава зробила усе необхідне для того, щоб військова служба стала довічною і спадковою, разом з тим одночасно звільняючи її представників від сплати усіх казенних податків та виконання численних повинностей.

Відставний військовослужбовець не ставав цивільним людиною, а фактично довічно зберігав багато риси, звички і настрої представника військового стану. В Російської імперії армія та її інститути надавали потужний вплив на всі сторони життя російського соціуму, а військово-мобілізаційна діяльність держави формувала особливі  правові, соціально-економічні, соціокультурні та групові стосунки в суспільстві, провокуючи конфлікт між військовим і цивільним співтовариством, сприяючи мілітаризації соціального поведінки, менталітету та повсякденного життя населення.

Ключові слова


російська армія; суспільство; офіцерський корпус; військовий прошарок; відставка; соціальні зв’язки

Повний текст:

PDF

Посилання


Центральний історичний архів України м. Києві, ф. 442, оп. 770, спр. 19, 280 арк.

Державний архів Рівненської області, ф. 379, оп. 2, спр. 2, 9 арк.

Державний архів Хмельницької області, ф. 123, оп. 1, спр. 290, 4 арк.

Полный свод законов Российской империи (ПСЗРИ – 2). – Т. VІІІ. – Отд. 1. –СПб, 1833. – 832 с.

ПСЗРИ – 2. – Т. ХІІ. – Отд. 1. – СПб, 1838. – 822 с.

ПСЗРИ – 2. – Т. ХVІ. – Отд. 1. – СПб, 1842. – 924 с.

ПСЗРИ – 2. – Т. ХХІ. – Отд. 1. – СПб, 1847. – 668 с.

ПСЗРИ – 2. – Т. ХХХІ. – Отд. 1. – СПб, 1857. – 1110 с.

ПСЗРИ – 2. – Т. ХХХІІ. – Отд. 1. – СПб, 1858. – 1066 с.

ПСЗРИ – 2. – Т. ХХХІІІ. – Отд. 1. – СПб, 1860. – 802 с.

ПСЗРИ – 2. – Т. ХХХІV. – Отд. 1. – СПб, 1861. – 839 с.

Высочайшее повеление. Отдел второй. Часть 1-я официальная // Подольские губернские ведомости (Далі – ПЕВ). – 1858. – № 7.

Об отыскании уволенных в продолжительный отпуск поручиков Посвятовского и Загоровского. Объявления и извещения // ПЭВ. – 1844. – № 34.

О прекращении сыска. Постановления и предписания губернского начальства. Часть официальная // Волынские губернские ведомости. – 1841. – № 2.

О том, что Штаб и Обер-офицеры могут быть уволены в отпуск не более чем на один год. Объявления и извещения // ПЕВ. – 1840. – № 25.

Военная энциклопедия / Под ред. В. Ф. Новицкого. – Том IV: Б – Бомба // А. В. фон-Шварц, В. А. Апушкин, Г. К. фон-Шульц. – М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина. – 1911. – 399 с.

Русская военная сила / Под ред. генерал-майора А. Н. Петрова. – Т. ІІ. – М. : Изд-во И. Н. Кушнарев и К., 1897. – 569 с.

Wirtschafter, E. K. Social Misfits: Veterans and Soldiers Families in Servile Russia // The Journal of Military History, Vol. 59, No. 2 (Apr., 1995).


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2309-8074