ПОРЯДОК ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ ОФІЦЕРІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У 30-Х – 50-Х РР. ХІХ СТ.
Ключові слова:
російська армія, суспільство, офіцерський корпус, військовий прошарок, відставка, соціальні зв’язкиАнотація
У статті розглянуто окремі аспекти змін соціально-правового становища і можливості адаптації в період перебування у відставці офіцерів російської армії, а також їх вплив на стан тодішнього суспільства Правобережної України часів миколаївської епохи у XІX ст. Тому вивчення станово-правових трансформацій цих представників військового стану у цивільному соціумі краю передбачає реконструкцію системи взаємовідносин відставних і відпускних офіцерів з владою і суспільством.
Мілітарна сутність Російської імперії як держави, основним політичним змістом якої протягом XVIII – ХІХ ст., були майже безперервні наступальні загарбницькі війни, втілювалася за допомогою великої регулярної армії. Ця інституція, як ненажерлива істота, постійно потребувала нових людських ресурсів і поповнювала їх шляхом проведення чергових чи позачергових рекрутських наборів рядового складу та залучення дворян у якості офіцерського корпусу, з метою постійного поповнення армійських полків. З часом, особовий склад виснажувався фізично і морально та потребував заміни на більш молодий, здоровий і витривалий контингент. Відомо, що ставлення до військовослужбовців у європейських, а тим більше у російський арміях, як до живих бездумних механізмів певний час не передбачало комплексної соціальної турботи чи опіки з боку держави. Простих солдат не здатних нести військову службу по причині старості чи поганого здоров’я відправляли у відставку «на власне прожиття», як відпрацьований матеріал, а командні кадри, через особисті рапорти ставали поміщиками та оселялися у власних маєтках чи влаштовувалися на службу по цивільному відомству.
Поступово в російській державі починає формуватися новий прошарок суспільства з яскраво вираженими військовими ознаками, який являв собою принципово нове соціально-демографічне явище в перспективній трансформації у специфічну групу населення імперії у другій половині ХІХ ст. Рекрути, майже одразу ж втрачали свої старі соціальні зв’язки поступово усвідомлюючи себе представниками нової спільноти, адаптуючись у нових реаліях та поширюючи свій статус на власні родини. Офіцери-дворяни протягом усього життя усвідомлювали та ототожнювали себе саме з мілітарним прошарком суспільства і служінням самодержавству. Держава зробила усе необхідне для того, щоб військова служба стала довічною і спадковою, разом з тим одночасно звільняючи її представників від сплати усіх казенних податків та виконання численних повинностей.
Відставний військовослужбовець не ставав цивільним людиною, а фактично довічно зберігав багато риси, звички і настрої представника військового стану. В Російської імперії армія та її інститути надавали потужний вплив на всі сторони життя російського соціуму, а військово-мобілізаційна діяльність держави формувала особливі правові, соціально-економічні, соціокультурні та групові стосунки в суспільстві, провокуючи конфлікт між військовим і цивільним співтовариством, сприяючи мілітаризації соціального поведінки, менталітету та повсякденного життя населення.Посилання
Центральний історичний архів України м. Києві, ф. 442, оп. 770, спр. 19, 280 арк.
Державний архів Рівненської області, ф. 379, оп. 2, спр. 2, 9 арк.
Державний архів Хмельницької області, ф. 123, оп. 1, спр. 290, 4 арк.
Полный свод законов Российской империи (ПСЗРИ – 2). – Т. VІІІ. – Отд. 1. –СПб, 1833. – 832 с.
ПСЗРИ – 2. – Т. ХІІ. – Отд. 1. – СПб, 1838. – 822 с.
ПСЗРИ – 2. – Т. ХVІ. – Отд. 1. – СПб, 1842. – 924 с.
ПСЗРИ – 2. – Т. ХХІ. – Отд. 1. – СПб, 1847. – 668 с.
ПСЗРИ – 2. – Т. ХХХІ. – Отд. 1. – СПб, 1857. – 1110 с.
ПСЗРИ – 2. – Т. ХХХІІ. – Отд. 1. – СПб, 1858. – 1066 с.
ПСЗРИ – 2. – Т. ХХХІІІ. – Отд. 1. – СПб, 1860. – 802 с.
ПСЗРИ – 2. – Т. ХХХІV. – Отд. 1. – СПб, 1861. – 839 с.
Высочайшее повеление. Отдел второй. Часть 1-я официальная // Подольские губернские ведомости (Далі – ПЕВ). – 1858. – № 7.
Об отыскании уволенных в продолжительный отпуск поручиков Посвятовского и Загоровского. Объявления и извещения // ПЭВ. – 1844. – № 34.
О прекращении сыска. Постановления и предписания губернского начальства. Часть официальная // Волынские губернские ведомости. – 1841. – № 2.
О том, что Штаб и Обер-офицеры могут быть уволены в отпуск не более чем на один год. Объявления и извещения // ПЕВ. – 1840. – № 25.
Военная энциклопедия / Под ред. В. Ф. Новицкого. – Том IV: Б – Бомба // А. В. фон-Шварц, В. А. Апушкин, Г. К. фон-Шульц. – М. : Тип. Т-ва И. Д. Сытина. – 1911. – 399 с.
Русская военная сила / Под ред. генерал-майора А. Н. Петрова. – Т. ІІ. – М. : Изд-во И. Н. Кушнарев и К., 1897. – 569 с.
Wirtschafter, E. K. Social Misfits: Veterans and Soldiers Families in Servile Russia // The Journal of Military History, Vol. 59, No. 2 (Apr., 1995).
