ПРОТИСТОЯННЯ КАРАКОРУМУ І САРАЯ У 40-Х – 50-Х РОКАХ ХІІІ СТОРІЧЧЯ: ВЛАДИМИРО-СУЗДАЛЬСЬКИЙ АСПЕКТ КОНФЛІКТУ
Ключові слова:
князь, Каракорум, улус, Монгольська імперія, каанАнотація
Проблема взаємовідносин двох політичних центрів Монгольської імперії Каракоруму та Сарая середини ХІІІ ст. є досить дискусійним питанням в сучасній історіографії. З моменту утворення державного об’єднання Бату-хана, відомого пізніше як Золота Орда, особистий конфлікт Бату з великим монгольським каганом Гуюком переростає у відкриту війну,в яку були втягнуті й руські князі, у тому числі суздальські Олександр і Андрій Ярославич.
З 1249 р. в політиці князя Андрія Ярославовича простежуються певні тенденції щодо відносин із улусом Джучі. Складність ситуації в яку потрапив північно-східний князь поставила його перед вибором: або підтримати великого монгольського каана Гуюка в його прагненнях похитнути позиції Бату на Русі, або ж вибудувати дружні стосунки із золотоординським володарем та прийняти підданство Бату. Сподіваючись на підтримку з боку князів та бояр Андрій Ярославович прагне створити антизолотоординську коаліцію.
Заручившись підтримкою Гуюка, князь Андрій вважав, що досягне певної самостійності та відновить колишню могутність регіону. Проте, події 1252 р., відомі як «Неврюєва рать», ініційовані «групою Олександра», знищили усі сподівання князя. Вони ознаменували повну перемогу Олександра і прихильників його курсу, що стояли на позиціях примирення та покори золотоординському хану. Однак, це не так вказує на перемогу однієї групи над іншою, чи одного князя над другим в середині самої Північно-Східної Русі, як на переконливу перемогу Сараю над Каракорумом та знаменує початок нової епохи в історії Східної Європи.Посилання
Джиованни де Плано Карпини. История монгалов. Вильгельм де Рубрук. Путешествие в Восточные страны / Пер. с лат. А.И. Малеина. Ред., вступит. ст. и примеч Н.П. Шастиной. – Москва, 1957. – 270 с.
Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. – Москва, Ленинград, 1950. – 640 с.
ПСРЛ. Т. І. Лаврентьевская летопись. – Ленинград, 1926-1928. – 379 с.
ПСРЛ. Т. 2. Ипатьевская летопись. - Санкт-Петербург, 1908. – 638 с.
ПСРЛ. Т. 3. Новгородская летопись по синодальному харатейному списку. – Санкт-Петербург, 1888. – 571 с.
ПСРЛ. Т. ІV. Новгородская и псковская летописи. – Санкт-Петербург, 1848. – 362 с.
Приселков М.Д. Троицкая летопись / М.Д. Приселков. – Москва, Ленинград, 1950. – 513 с.
Рашид-ад-дин. Сборник летописей. – Москва, Ленинград, 1960. – Т. ІІ. – 248 с.
Бартольд В.В. Очерк истории Семиречья / В.В. Бартольд. – Фрунзе, 1943. – 104 с.
Бубенок О.Б. Аланы Асы в Золотой Орде (ХІІІ – ХV вв.) / О.Б. Бубенок. – К., 2004. – 324 с.
Вернадский Г.В. Монголы и Русь. История России / Г.В. Вернадский. – Тверь, Москва, 1997, Кн.3. – 480 с.
Войтович Л.В. Нащадки Чінгіз-Хана: вступ до генеалогії Чінгізидів-Джучидів / Л.В. Войтович. – Львів, 2004. – 248 с.
Гальперин Ч. Татарское иго: образ монголов в среднивековой России / Ч. Гальперин / Пер. М.Е. Копылова: под ред. Ю.В. Селезньова. – Воронеж, 2012. – 230 с.
Головко О.Б. Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного середньовіччя / О.Б. Головко. – К., 2006. – 575 с.
Каргалов В.В. Внешнеполитические факторы развития феодальной Руси / В.В. Каргалов. – Москва, 1967. – 263 с.
Миргалеев И.М. Новые приоритеты во взаимоотношениях чингизидов после смерти Угедея / И.М. Миргалеев // Золотоордынское наследие. Материалы Международной научной конференции «Политическая и социально-экономическая история Золотой Орды (ХІІІ – ХV вв.)». Вып. 1. – Казань, 2009. – С. 42-45.
Мыськов Е.П. Политическая история Золотой Орды (1236 - 1313) / Е.П. Мыськов. – Волгоград, 2003. – 178 с.
Насонов А.Н. Моголы и Русь. История татарской политики на Руси / А.Н. Насонов. – Москва-Ленинград, 1940. – 178 с.
Павленко С. Князь Михайло чернігівський та його виклик Орді / С. Павленко. – Чернігів, 1996. – 85 с.
Пашуто В.Т. Александр Невский / В.Т. Пашуто. – Москва, 1974. – 160 с.
Пашуто В.Т. Героическая борьба русского народа за независимость (ХІІІ век) / В.Т. Пашуто. – Москва, 1956. – 280 с.
Почекаев Р.Ю. Батый. Хан, который не был ханом / Р.Ю. Почекаев. – Москва, Санкт-Петербург, 2007. – 350 с.
Султанов Т.И. Чингиз-хан и Чингизиды. Судьба и власть / Т.И. Султанов. – Москва, 2006. – 445 с.
Татищев В.Н. История Российская с самых древнейших времен / В.Н. Татищев. – Москва, 1774. – Т. ІV. – 595 с.
Узелац Александар. Под сенком пса: Татари и jужнословенске землье у другоj половини ХІІІ века / Александар Узелац. – Београд, 2015. – 321стр.
Burgan Michael. Empire of the Mongols / Michael Burgan. – New York, 2005. – 129 p.
Martin Dimnik. The Dynasty of Chernigov, 1146-1246 / Dimnik Martin. – New York, 2003. – 437 р.
The Cambridge history of Inner Asia. The Chinggisid Age / edited. by Nicola Di Cosmo, Allen Frank and Peter B. Golden. – New York, 2009. – 488 р.
